Щороку 22 липня відзначають Всесвітній день мозку. Ініціатива започаткована Всесвітньою федерацією неврології у 2014 році з метою підвищення обізнаності про значення здоров’я мозку для якості життя та здорового довголіття.
Стан мозку впливає на кожен аспект нашого життя: від мислення й пам’яті до координації рухів. На жаль, мозок вразливий до низки серйозних захворювань, які можуть кардинально погіршити якість життя та навіть призвести до смерті.
Сьогодні, у Всесвітній день мозку, нагадуємо: піклування про мозок — це важлива передумова для повноцінного життя та довголіття. Розповідаємо, які хвороби становлять небезпеку для мозку та як дбати про його здоров’я.
Небезпечні захворювання мозку
Хвороби, що призводять до порушень функцій мозку, можуть суттєво погіршувати якість життя. До таких захворювань належать:
інсульт — гостре порушення кровообігу мозку, що може призвести до паралічу, втрати мови чи смерті;
хвороба Альцгеймера — прогресивна дегенеративна хвороба, яка викликає втрату памʼяті, дезорієнтацію та зміну поведінки;
епілепсія — хронічне неврологічне захворювання з повторними судомами;
хвороба Паркінсона — порушення контролю рухів, пов’язане з втратою дофаміну в мозку;
розсіяний склероз — автоімунне захворювання, що вражає оболонки нервових волокон;
пухлини мозку — як доброякісні, так і злоякісні можуть впливати на когнітивні функції, координацію і мову.
Серед причин розвитку пухлин головного мозку є генетична схильність організму та вплив онкогенних вірусів.
В Україні захворюваність на злоякісні новоутворення головного мозку становить 5,4 випадки на 100 тис. населення, згідно із даними 2018-го року. Зокрема, у жінок цей показник становить 4,8 на 100 тис. населення, у чоловіків — 6,1 на 100 тис. населення. Пухлини головного мозку становлять близько 9% від загальної кількості всіх новоутворень. Вони можуть виникнути у людини будь-якого віку. Проте, діти віком до 15 років і люди старші 65 років становлять більшість із зареєстрованих випадків, за даними Центру з контролю і профілактики захворювань (CDC).
Серед причин розвитку пухлин головного мозку є генетична схильність організму та вплив онкогенних вірусів. Також розглядають вплив іонізуючого випромінювання та хімічних канцерогенів.
Симптоми пухлини головного мозку різняться залежно від типу, розміру і точного розташування.
У близько 50% людей з пухлинами головного мозку є головний біль. Це відбувається через тиск новоутворення на чутливі нерви і кровоносні судини. Варто звернути увагу на прогресуючий постійний біль, який не схожий на мігрень, біль під час тренування, кашлю або зміни положення тіла, який на своєму піку супроводжується блювотою або неврологічними симптомами.
Не завжди головний біль означає наявність пухлини головного мозку. Він може виникати й з інших причин: пропущеного прийому їжі, недосипання, інсульту тощо.
Судоми виникають, коли пухлини порушують передачу електричних імпульсів між нервовими клітинами, перериваючи або посилюючи їх. Залежно від розташування новоутворення, судоми можуть виникати в кінцівках: руці або нозі у вигляді посмикувань, або у всьому тілі (загальні судоми), які супроводжуються втратою свідомості.
Більшість людей з пухлинами головного мозку відчувають як мінімум один судомний напад.
Психічні порушення. Порушується пам’ять і увага, хворий стає неуважним, дратівливим, змінюється характер. Тяжкість симптомів залежить від величини і локалізації області ураження. Симптоми коливаються від неуважності до повної втрати орієнтації у часі, просторі та власної особистості.
Втрата пам'яті. Проблеми з пам'яттю можуть бути пов'язані з пухлиною в лобній або скроневій ділянці. Новоутворення в лобній або тім'яній ділянці впливають на міркування і прийняття рішень.
Ці прояви також можуть бути побічним ефектом хіміотерапії, опромінення або інших методів лікування раку.
Втома, слабкість і виснаження. Характерні ознаки пухлин незалежно від локалізації. Відчувається сильна фізична втома, яка не проходить після сну та відпочинку. Із ростом новоутворення сон може бути значно довшим і навіть серед дня. Втома часто супроводжується апатією, дратівливістю, депресією або негативними почуттями до себе та інших.
Нудота і блювання. Не залежать від прийому їжі і після фіналу не приносять полегшення. Особливо слід звернути увагу на ранкову нудоту або блювотні позиви, які виникають під час зміни положення тіла.
Слабкість і оніміння. Деякі пухлини головного мозку викликають оніміння або поколювання рук і ніг, переважно на одній стороні тіла.
Якщо у людини є деякі із перерахованих вище симптомів, це не обов’язково означає, що у неї новоутворення головного мозку. Такі симптоми супроводжують багато інших станів.
Важливо вчасно і правильно поставити діагноз у лікаря. Тому слід записатися на прийом до фахівця. Визначення причини симптомів є першим кроком до отримання необхідного лікування.
Як зберегти здоров’я мозку
Щоб зменшити ризик розвитку небезпечних хвороб мозку:
Намагайтеся спати по 7–9 годин щоночі. Під час сну мозок «перезавантажується» — відновлюється памʼять, знижуються рівні гормонів стресу, покращується концентрація. Якщо вночі не вдалося поспати через обстріли чи інші причини, спробуйте компенсувати нестачу сну коротким денним відпочинком або ж лягайте спати раніше наступного вечора.
Тренуйте мозок. Мозку потрібні регулярні «вправи», так само як м’язам. Читайте книги, розгадуйте кросворди, грайте в шахи чи інші ігри на логіку. Вивчення нових мов, освоєння музичних інструментів або опановування інших навичок стимулюють утворення нових нейронних зв’язків і покращують пам’ять.
Контролюйте кров'яний тиск. Артеріальна гіпертензія — один із головних чинників ризику розвитку інсульту та інших порушень мозкового кровообігу. Регулярне вимірювання тиску допоможе вчасно виявити його підвищення. Якщо артеріальний тиск підвищений — обов'язково зверніться до лікаря і дотримуйтеся призначеного лікування.
Уникайте хронічного стресу. Довготривалий стрес пригнічує роботу мозку, погіршує увагу, пам’ять та емоційний стан. Для зниження рівня стресу регулярно практикуйте техніки самодопомоги: дихання 4–7–8 (вдих на 4 секунди, затримка на 7, видих на 8); заземлення 5–4–3–2–1 (назвіть 5 речей, які бачите, 4 речі, які відчуваєте тілом, 3 звуки навколо, 2 запахи, 1 смак); створіть персональний «амулет спокою» — річ, яка асоціюється з безпекою. Детальніше про це — за посиланням.
Будьте фізично активні. Фізична активність покращує циркуляцію крові, збагачуючи мозок киснем. 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності (швидка хода, танці, їзда на велосипеді по рівнинній місцевості та ін.) сприяють виробленню нейромедіаторів (дофамін, окситоцин, серотонін та ендорфін), які підтримують когнітивну функцію й настрій.
Відмовтеся від вживання тютюну та алкоголю. Нікотин і алкоголь шкодять вашому мозку: погіршують кровообіг, ускладнюють передачу нервових імпульсів, можуть призводити до зниження когнітивних функцій тощо.
Харчуйтеся збалансовано. Вживайте цільозернові каші, як-от пшениця, пшоно, ячмінь, нешліфований рис, зелена та коричнева гречка, сезонні овочі (гарбуз, буряк, помідор, огірок, морква) та фрукти (яблука, груші, сливи), горіхи (волоський горіх, арахіс тощо), бобові (квасоля, горох, сочевиця). Додавайте до страв рослинні олії (соняшникову, оливкову, рапсову) замість тваринних жирів. Обмежуйте вживання солі — не більш ніж 5 г на добу.
Спілкуйтеся з людьми. Спілкування з іншими активізує роботу мозку, зміцнює психоемоційний стан і знижує ризик розвитку деменції. Зустрічайтеся з друзями, підтримуйте контакт з родиною, долучайтеся до волонтерства або спільнот за інтересами.
Контролюйте рівень цукру та холестерину. Високий рівень глюкози та шкідливого холестерину може пошкоджувати судини, зокрема й ті, що живлять мозок. Принаймні один раз на рік або за частотою, визначеною вашим сімейним лікарем, здавайте відповідні аналізи.
Здоров’я мозку – це не лише відсутність хвороб, а й збереження когнітивних здібностей, емоційної стабільності та активного довголіття. Тож бережіть свій мозок – дотримуйтеся профілактики та своєчасно звертайтеся до лікаря!
Височанське відділення Харківської філії ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»
Джерело – офіційний сайт ЦГЗ МОЗ України
