Трансмісивні інфекції, профілактика

Blog post description.

6/18/20261 min read

Щорічно з травня по серпень збільшується кількість населення, яке страждає від нападу комах, укуси яких чинять не тільки подразнюючу та алергенну дію на шкіру людини, а й можуть привести до зараження трансмісивними інфекціями.

Трансмісивні інфекції – це група захворювань, збудники яких (віруси, бактерії, паразити) передаються людині через укуси комарів, кліщів, блох, мошок, москітів, клопів та інших членистоногих. До них відносяться: хвороба Лайма, дирофіляріоз, малярія, кліщовий вірусний енцефаліт, туляремія, жовта гарячка, лейшманіоз, сімулідотоксикоз, хвороба Шагаса та ін.

Ці хвороби поширені на всіх континентах, за виключенням Антарктиди, через наявність значної кількості переносників та сприятливих клімато - географічних умов (тепло та водні об’єкти) для їх розвитку.

Існує два шляхи передачі інфекції: інокуляційний (збудник потрапляє в кров безпосередньо під час укусу кровосисної комахи або кліща) та контамінаційний (зараження відбувається при втиранні збудника в ранку під час розтирання або розчухування місця укусу).

Трансмісивні хвороби поділяють на: антропонози - циркулюють переважно між людьми (малярія) та зоонози/зооантропонози - природним резервуаром є дикі або свійські тварини (до них належать хвороба Лайма, кліщовий енцефаліт, лихоманка Денге, жовта гарячка та лихоманка Зіка та ін.).

Незважаючи на те, з яким переносником пов’язане те чи інше захворювання, всі вони мають спільні виражені клінічні ознаки (раптове значне підвищення температури, головний біль, ломота в м'язах та суглобах, загальна слабкість, швидка втомлюваність) з ураженням різних систем (нервової, серцево-судинної, опорно-рухової, сечовивідної, травної систем), тяжкий перебіг та наслідки.

За даними ентомологічного моніторингу на території Харківської області визначено 83 види комах і кліщів, які мають епідеміологічне та медичне значення.

Оскільки комахи та кліщі є головною ланкою розповсюдження трансмісивних інфекцій, захист від їх укусів передбачає проведення заходів щодо зменшення популяції переносників.

Необхідно видаляти сухостій, скошувати бур’яни, розріджувати чагарники, осушувати підвали, не допускати застою води в діжках та інших ємностях більше 7-10 днів, знищувати комах у приміщеннях інсектицидними препаратами, засітчувати вікна та двері, стежити за станом здоров’я домашніх тварин (так як вони часто бувають джерелом інфекції), проводити гідротехнічні заходи, які направлені на ліквідацію місць виплоду комах у водоймах та регуляцію їх чисельності.

В якості індивідуального захисту необхідно носити одяг, що прикриває більшу частину тіла (одяг з довгими рукавами, довгі штани, сукні та ін). Для захисту голови одягати накомарник. Уникати місць масового виплоду комах, обмежити прогулянки в темну пору доби, використовувати репеленти, які виготовляються у вигляді лосьйонів, кремів, мазей, емульсій, аерозолів, олівців, спреїв тощо. Для відлякування комах на вулиці можна використовувати спіралі (їх підпалюють, щоб вони утворювали запах, який відлякує комах). Є ще одна група репелентів – прилади, що генерують ультразвук, який змушує комах негайно відлітати.

Провідне місце у профілактиці трансмісивних інфекцій займає вакцинація (для кліщового вірусного енцефаліту, жовтої гарячки та ін.) та індивідуальна хіміопрофілактика (прийом спеціальних препаратів проти малярії), яка проводиться особам, що виїжджають в ендемічні регіони.

/Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб/

Конс.відділ == АЗПСМ Пісочин