Позалегеневий туберкульоз: що варто знати про симптоми, діагностику та лікування
1/26/20261 min read
Туберкульоз (ТБ) — інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу. Найчастіше воно уражає легені — це легенева форма ТБ.
Позалегеневий туберкульоз розвивається, коли інфекція вражає інші органи й системи: лімфатичні вузли, кістки, нирки, кишківник, статеву систему тощо.
Найчастіше така форма поєднується з легеневим ТБ. Первинне ураження органів без залучення легень трапляється рідко і переважно у людей з ослабленим імунітетом — зокрема при ВІЛ-інфекції, вроджених імунодефіцитах та прийомі препаратів, що ослаблюють імунітет.
Інфікування туберкульозом відбувається повітряним шляхом лише від людини з нелікованим легеневим ТБ. Ті, хто має тільки позалегеневу форму, не становлять небезпеки для оточення.
Симптоми позалегеневого туберкульозу можуть маскуватися під прояви інших захворювань. Обстежитися на туберкульоз рекомендовано за таких ознак:
постійна втома, слабкість;
підвищена пітливість, особливо вночі;
втрата маси тіла без зрозумілих причин;
тривале підвищення температури тіла, навіть незначне (37–37,2 °С);
тривалий біль без встановленої причини:
у хребті або плечових, кульшових, ліктьових, колінних суглобах тощо;
у животі;
асцит (скупчення рідини в черевній порожнині), діарея або закреп, порушення всмоктування;
збільшення периферичних лімфовузлів;
хронічні захворювання нирок і сечовивідних шляхів;
безпліддя у жінок і чоловіків без встановленої причини;
запалення судинної оболонки ока — увеїт.
Своєчасне обстеження допомагає встановити діагноз і розпочати лікування на ранньому етапі.
Терапія залежить від локалізації процесу. У більшості випадків вона подібна до лікування легеневого ТБ і триває:
4–6 місяців — при чутливих до ліків формах;
6–9 місяців — при лікарсько-стійких формах.
