Основні зміни календаря профілактичних щеплень

Усі зміни до Календаря профілактичних щеплень (Календар), які набули чинності з 01.01.2026 року, гармонізуються з сучасними світовими стандартами імунізації та спрямовані на формування ще надійнішого захисту від 11 інфекційних хвороб.

До оновленого Календаря увійшло щеплення проти папіломавірусної інфекції (ВПЛ-інфекція) дівчат віком 12–13 років, яке проводиться 9-валентною вакциною проти найбільш онкогенних типів вірусу папіломи людини.

Інша комплексна зміна — перехід на використання комбінованих вакцин та синхронізація схем вакцинації проти гепатиту В, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та гемофільної інфекції. Це зменшить кількість візитів до закладу охорони здоров’я та кількість зроблених ін’єкцій для дитини.

Оновився і графік щеплень проти кору, паротиту і краснухи (КПК). Вакцинація проти цих інфекцій проводиться тепер в 1 та 4 роки. Це сприятиме створенню надійного імунного прошарку дітей дошкільного віку.

Щеплення проти туберкульозу (БЦЖ) за оновленою схемою проводитиметься через 24 години після народження, а не на 3–5 добу.

Щеплення проти поліомієліту всіх вікових груп проводитимуться інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ).

Підготуйтеся наперед: запишіться на прийом до свого педіатра або сімейного лікаря, щоб узгодити графік вакцинації з внесеними до Календаря змінами. Лікар допоможе проаналізувати вже зроблені щеплення та спланувати наступні, а якщо в дитини є пропущені щеплення — складе індивідуальний графік для надолуження вакцинації.

Вакцини для обов’язкових профілактичних щеплень — безоплатні для населення.

Які вакцини треба робити дорослим

У дорослому віці багато людей відкладають вакцинацію, вважаючи, що всі необхідні щеплення вже зроблені в дитинстві. Проте імунітет до більшості інфекцій з часом знижується, а деякі захворювання у дорослих мають значно тяжчий перебіг і частіше призводять до ускладнень.

Сьогодні календар профілактичних щеплень передбачає не лише базову імунізацію, а й регулярне оновлення захисту. Якщо не контролювати свій статус вакцинації, можна залишитися без захисту від інфекцій, які легко попередити.

Вакцинація у дорослому віці — це не формальність, а реальний спосіб уникнути серйозних проблем зі здоров’ям. Вона дозволяє:

Уникнути тяжкого перебігу інфекцій. Наприклад, дифтерія, правець або кір у дорослих можуть давати значно серйозніші ускладнення, ніж у дитячому віці.

Зменшити ризик госпіталізації. Своєчасні щеплення часто запобігають розвитку станів, які потребують стаціонарного лікування.

Захистити близьких. Це особливо важливо, якщо поруч є діти, літні люди або пацієнти з хронічними захворюваннями.

Контролювати стан здоров’я. Регулярна вакцинація — це частина профілактики, так само як обстеження або консультації лікаря.

Важливо розуміти, що графік вакцинації у дорослих не є універсальним. Він залежить від того, які щеплення були зроблені раніше, чи є хронічні захворювання, а також від способу життя та можливих ризиків. Саме тому орієнтація на актуальні рекомендації та своєчасне оновлення вакцинації дозволяють підтримувати надійний рівень імунітету і уникати інфекцій, які можна попередити.

До основних належать вакцини проти:

• дифтерії та правця — проводиться кожні 10 років для підтримання захисту;

• кору, паротиту та краснухи — рекомендована за відсутності імунітету або даних про вакцинацію;

• гепатиту B — необхідна, якщо раніше не було повного курсу щеплень;

• грипу — вакцина від грипу для дорослих проводиться щороку перед сезоном підвищеної захворюваності;

• вірусу папіломи людини — рекомендована для профілактики онкологічних захворювань;

• пневмококової інфекції — особливо важлива для людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Окрім базових, існують вакцини, які призначаються індивідуально — залежно від ризиків, професії або життєвих обставин. До них належать щеплення проти:

• гепатиту A — рекомендоване при подорожах, роботі з харчовими продуктами або в умовах підвищеного ризику інфікування;

• кашлюку — доцільне у складі комбінованої вакцини, особливо для людей, які контактують із немовлятами;

• COVID-19 — рекомендоване для зниження ризику тяжкого перебігу захворювання;

• менінгококової інфекції — показане при проживанні в гуртожитках, подорожах або підвищеному ризику зараження;

• кліщового енцефаліту — актуальне для людей, які перебувають у регіонах із поширеними кліщами або часто відпочивають на природі;

• вітряної віспи — рекомендоване дорослим, які не хворіли та не були вакциновані раніше;

• герпесу зостер — доцільне для людей старшого віку з метою профілактики оперізувального лишаю;

• жовтої лихоманки — обов’язкове при поїздках до окремих країн.

У 2026 році ключовим орієнтиром залишається регулярність оновлення вакцинації та контроль пропущених доз. Загальний підхід виглядає так:

• після 16 років — перша ревакцинація проти дифтерії та правця у 26 років;

• надалі — повторення цього щеплення кожні 10 років протягом життя;

• щороку — вакцинація перед сезоном грипу;

• за потреби — надолуження пропущених щеплень, якщо вони не були зроблені в дитинстві;

• за індивідуальними показаннями — додаткові щеплення залежно від стану здоров’я, віку та ризиків.

Якщо людина не пам’ятає, які саме щеплення отримувала раніше, це не є проблемою. У такому випадку лікар допомагає скласти індивідуальний план вакцинації без необхідності починати все спочатку.

Головне — не орієнтуватися лише на загальні рекомендації, а періодично переглядати свій графік щеплень разом із лікарем. Це дозволяє своєчасно коригувати вакцинацію та підтримувати стабільний імунний захист без зайвих ризиків.

/ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ» Височанське відділення харківської філії/