Кабінет функціональної діагностики реалізує державну політику щодо забезпечення закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності вчасної та високоякісної допомоги пацієнтам, спрямованої на профілактику, діагностику хвороб серцево-судинної, дихальної систем і головного мозку, удосконалення організації допомоги і підвищення ефективності її застосування у комплексному лікуванні хворих.
В своїй діяльності використовує новітні стандартизовані медичні технології, застосовує спеціальні методи досліджень з метою фізіологічної оцінки стану органів, систем і організму людини в цілому при гострих та хронічних захворюваннях.
Принципами роботи кабінету функціональної діагностики є:
- доступність та своєчасність допомоги;
- єдність методологічних підходів при виконанні методів функціональної діагностики;
- динамічність розвитку системи і удосконалення надання допомоги.
Кабінет функціональної діагностики оснащений комп'ютерними діагностичними комплексами для проведення електрофізіологічних досліджень серцево-судинної системи, оцінки стану вегетативної регуляції організму, функції зовнішнього дихання.
Основні види обстежень:
- електрокардіографія 12-ти канальна;
- електрокардіографія 12-ти канальна із застосуванням функціональних навантажень (велоергометрія), зокрема, з комп'ютерною обробкою даних, дослідження варіабельності серцевого ритму;
- добове моніторування ЕКГ за Холтером;
- електроенцефалографія (ЕЕГ);
- реоенцефалографія (РЕГ);
- ехо-енцефалографія (Ехо-ЕГ);
- реовазографія (РВГ);
- дослідження функції зовнішнього дихання (спірометрія).
Кабінет функціональної діагностики – це відправна точка, з якої починається шлях до одужання. Прийняття клінічного рішення лікуючим лікарем напряму залежить від результатів діагностичного обстеження. На основі отриманих даних лікарі встановлюють діагноз, визначають подальше лікування та оцінюють його перебіг.
ПЕРЕЛІК ОБСТЕЖЕНЬ,
що проводяться у кабінеті функціональної діагностики
Електрокардіографія – це ефективний метод апаратної діагностики кардіологічних захворювань за допомогою реєстрації електричного поля, що утворюється під час роботи серця. Електрокардіографія являє собою відносно недорогий, але цінний метод електрофізіологічної інструментальної діагностики в кардіології.
Підготовка до обстеження: Спеціальної підготовки обстеження не потребує. При наявності перенесеного в минулому інфаркта міокарду бажано мати при собі попередні ЕКГ.
ЕКГ з навантажувальним тестом (велоергометрія) – це метод, при якому лікар робить запис електрокардіограми пацієнта при фізичному навантаженні. Під час дослідження пацієнту пропонують крутити педалі велосипеда (велоергометра). Отримані результати допомагають оцінити стан серцево-судинної системи. Найчастіше метод використовується для діагностики ішемічної хвороби серця.
Підготовка до обстеження: За півтори години до обстеження пацієнту бажано відмовитися від прийому їжі. За погодженням з лікуючим лікарем, скасовуються і деякі медикаментозні препарати. Необхідно мати при собі амбулаторну (стаціонарну) картку, результати попередніх обстежень, електрокардіограму, чистий рушник.
Має певний перелік протипоказів для проведення. Проводиться лише за узгодженням з лікарем функціональної діагностики.
Добове моніторування ЕКГ за Холтером - Дослідження полягає в безперервній реєстрації електрокардіограми протягом 24 і більше годин (48, 72 години, іноді до 7 діб). Запис ЕКГ здійснюється за допомогою спеціального портативного апарату - рекордера (реєстратора), який пацієнт носить із собою (на ремені через плече або на поясі). Запис ведеться по 2, 3 або більше каналах (до 12 каналів).
Показами для проведення холтерівського моніторингу є: порушення ритму та провідності серця; раннє виявлення ішемії міокарда; ведення контролю антиаритмічної терапії; ведення контролю антиішемічної терапії; при супутніх синдромах і станах (хвороби щитоподібної залози, тиреотоксикозі; високий рівень холестерину; планована вагітність).
Підготовка до обстеження: Для здійснення контакту з тілом пацієнта використовуються одноразові клейкі електроди. Важлива для якісного запису підготовка поверхні шкіри: збривають волосся в місці кріплення електродів, шкіру знежирюють. Під час дослідження пацієнт веде свій звичайний спосіб життя (працює, робить прогулянки і т.п.), відзначаючи в спеціальному щоденнику час і обставини виникнення неприємних симптомів з боку серця, прийом ліків і зміну видів фізичної активності. При цьому лікар може дати пацієнту завдання, наприклад, піднятися на певну кількість сходинок і позначити завдання як виконане натисканням кнопки на моніторі. Таким чином лікар зможе проаналізувати зміну роботи серця під час фізичної активності.
Електроенцефалографія (ЕЕГ) – методика дослідження функціональної активності головного мозку шляхом реєстрації його електричних потенціалів. У ході дослідження виявляються ділянки ураження головного мозку, електрична активність кори головного мозку, судомна готовність і т.п.
Підготовка до обстеження: Ніякої спеціальної підготовки до дослідження не потрібно, абсолютно безболісна і не має протипоказів.
Реоенцефалографія (РЕГ) – це метод дослідження церебральної гемодинаміки, що дає можливість отримати об‘єктивну інформацію про тонус, еластичність стінки і реактивність судин мозку. Обстеження оцінює периферичний судинний опір, величину пульсового кровонаповнення судинного русла на рівні магістральних судин (артерій розподілу), дрібних артерій і мікроциркуляторного русла (артерій опору).
Докладний аналіз РЕГ має діагностичне значення та допомагає у виборі диференційованої терапії при судинних, травматологічних та інших ураженнях мозку.
Підготовка до обстеження:
– перед дослiдженням вiдмiняються лiки, якi впливають на тонус судин (з урахуванням довготривалості дії препаратів);
– виключити паління, вживання кави та чаю перед обстеженням.
Реовазографія верхніх та нижніх кінцівок (РВГ) - метод дослідження, який відображає стан загального регіонарного кровотоку в досліджуваному органі, що ґрунтується на реєстрації коливань опору живої тканини організму змінному струму високої частоти, реєстрації пульсових коливань судин. Реовазографія застосовується як контроль ефективності лікування та з діагностичною метою. Методика дозволяє оцінити та дати характеристику: артеріального кровонаповнення, стану тонусу артеріальних судин, венозного відтоку кінцівок.
Підготовка до обстеження:
– перед дослiдженням вiдмiняються лiки, якi впливають на тонус судин (з урахуванням довготривалості дії препаратів);
– виключити паління, вживання кави та чаю перед обстеженням.
Ехоенцефалографія (Синоніми: ультразвукова енцефалографія, нейросонографія) – метод дослідження головного мозку за допомогою ультразвуку. М’які тканини голови, кістки черепа, тканина головного мозку мають різний акустичний опір і різною мірою відображають ультразвук, що і використовується в діагностичних цілях. Ехоенцефалографія дозволяє виявляти об’ємні ураження мозку (пухлини, гематоми, абсцеси, чужорідні тіла та ін), гідроцефалію, внутрішньчерепну гіпертензію, набряк мозку. Метод не має протипоказів і може бути застосований у всіх випадках, коли можна забезпечити щільне дотикання ультразвукового датчика (зонда) до шкіри голови.
Спеціальної підготовки обстеження не потребує.
Спірометрія – метод визначення, який обсяг повітря і з якою швидкістю може вдихнути і видихнути людина, іншими словами – це спосіб оцінки дихальної функції. Даний метод обстеження важливий людям, що страждають утрудненим диханням (задишкою). Оцінюється чи є причиною задишки обмежена можливість наших легень розтягуватися і вдихати потрібну кількість повітря, або проблема знаходиться на рівні дихальних шляхів, тобто щось перешкоджає вдиху або видиху. Нормальні показники спірометрії при наявності задишки можуть послужити причиною більш детального вивчення серця як можливої першопричини утрудненого дихання.
Підготовка до обстеження: Спеціальної підготовки обстеження не потребує. Протипоказів не має.